|
 |
Володимир Бутяєв
Ця історія почалась 4 липня 1972 року.
Я народився і пішло-поїхало… Народився я в затишному південному місті Миколаєві, в приватному секторі заводського району, який зараз би назвали дірою. Проте в дитинстві здавалось, що саме тут знаходиться центр світу. Народ, звичайно, водився різний, тому з дитинства треба було вчитись стояти за себе: спочатку у дворі, потім район на район. Здавалось, що так і треба, тому що в моєму дитинстві не було плей-стейшнів, мережі і Інтернету. Були точка, спорт, музика і КПРС, в яку чомусь у нас не вірили і яку не вітали. Так і жили: по парних днях – музика, по непарних – тренування, вечорами – компанії. Дорослішати довелось рано у всіх значеннях цього слова. В цілому, життя було насиченим. Наприкінці 8-го класу народилась моя рідна сестричка Наталя, яка додала багато світлих барв в моє життя. Батьки наші дуже дружні і люблячі, тому я з дитинства завжди був впевненим в собі. Коли почуваєш міцний родинний дух – це завжди зміцнює і тебе самого!!! Після 8-го класу ми переїхали у квартиру, і я поступив до Залізнодорожнього технікуму, до речі, на диво музикального закладу. В актовій залі завжди було повно народу, стояв пристойний на той час апарат, ну, а культурні заходи, звичайно ж, відбувались «в комірчині за актовою залою». Тут почався Rock`n`Roll!!! Грали блюз, хард, хеві…Усе загалом. Час проходив цікаво і пізнавально. Потім в Миколаєві відкрився Рок-клуб, тут вже збирались команди з усього міста, влаштовували концерти для себе і готувались до першого нашого фестивалю. Я грав в бенді під назвою «Покинутий замок», і нам зарізали весь репертуар через тексти. На той час організаторам здалось, що наші тексти надто брутальні, і порадили нам змінити репертуар, але ми не погодились ані з їхньою думкою, ані з їх порадами, і видали все, що нам хотілось! Було весело, всім сподобалось. Після технікуму з’явилась група «Гаєр Жорж», в якій згодом пройшли 8 щасливих років мого життя. Ми проводили репетиції в одному закапелку в МКІ (Миколаївський Кораблебудівний Інститут) з Костею та Валерою Меладзе. Їх група тоді називалась «Луна и Революция». Вони, звісно, були старші і, відповідно, на той час вже відомі в Миколаєві. Зустрічі з ними були завжди цікавими. Вони постійно допомагали нам творчо, як лиш могли, ніколи не скупились на добру пораду!!! Але рано чи пізно все добре закінчується. Костя з Валерою поїхали до Москви. Наш вокаліст і керівник Олег Горшков також звалив туди ж і створив там групу «Мечтать». Лишившись самими, ми не знали, чим зайнятися. Я пробував себе багато в чому, але значимих результатів це не давало. Я так себе і не знайшов на той момент, я зрозумів, що не можу займатися тим, що мені не до душі… І от в 2001 році народилась моя улюблена дочка Олександра! Переосмисливши і зваживши багато чого, я переїхав до Києва. Вже тут я зустрівся з Сергієм Озеряном (соло-гітара), Богданом Тарасовим (бас) та Аліком Ш. Створили кавер-проект «Лейзі Таун». Одного концертного вечора в пабі ми познайомились з Шоном Карром. Шон запропонував відрепетирувати декілька пісень разом, чисто для проби. Спробували. Нам сподобалось. От і вирішили на цьому не зупинятись. Шон відразу ж запросив свого давнього товариша з Лідсу, Міка Лейка. Отут і почалась історія групи DVS, яку, при бажанні, ви можете побачити на власні очі. Дуже просимо!!!!! До зустрічі на просторах Rock`n`Rolla!!!!! |
|
 |
